ПРИКОРДОННИКУ-УБИВЦІ ДАЛИ ДВАНАДЦЯТЬ РОКІВ

Майор возив у джипі автомат...сім днів поспіль!

Позавчора Апеляційний військовий суд Центрального округу завершив розгляд кримінальної справи, порушеної щодо майора прикордонної служби Віталія Лисюка, котрого визнали винним у скоєнні умисного вбивства із хуліганських мотивів працівника любешівської автозаправної станції Петра Матюка.За скоєне екс-начальник прикордонного відділу "Дольськ" отримав дванадцять років позбавлення волі. Одночасно його звільнили з рядів прикордонної служби та позбавили військового звання майора. Звання, яким 32-річний Віталій Лисюк раніше дуже пишався і нахвалявся...

...ВАРТО ЗАУВАЖИТИ, що у медичному акті про встановлення ступеня сп'яніння майора не йдеться про точну кількість вжитого ним алкоголю, а лише про дослідження, яким зазвичай користуються даїшники. (У цьому ж випадку міліціонери досліджували стан, в якому перебував водій джипа, – авт.). Схопившись за це, як за рятівну соломинку, захисник і Віталій Лисюк намагалися довести, що того злощасного дня майор взагалі не вживав нічого. Не вживав, бо, мовляв, відсутні результати експертизи, яка згодом і не змогла визначити нічого. Не визначила, але й не ствердила того, що Лисюк не вживав спиртного у свій день народження, який святкував з неабияким розмахом?

Не сумісною із життям Петра Матюка виявилася куля, яку випустив прикордонник зі свого автомата. Випустив у неозброєного чоловіка, котрий із хворою ногою ледве дошкутильгав до місця конфлікту. 
До речі щодо конфлікту. Віталію Лисюку та його захиснику дуже кортіло згадані події охрестити масовою бійкою. Хоча перелякані не на жарт працівники АЗС тільки захищалися від надто емоційного та озброєного автоматом відвідувача.читати...

ВИБОРИ МЕРА: В БІЙ ІДУТЬ АУТСАЙДЕРИ. ПОКИ ЩО

На жовтневих виборах міського голови лучанам, ймовірно, доведеться обирати з-посеред мало популярних політиків, скандалістів та господарників-невдах. Між тим міській господарці сьогодні, як ніколи, потрібен сильний та ефективний господар

«Я НЕ ЗАЗДРЮ майбутньому меру. Місто з такими боргами! – емоційно каже волинський губернатор Борис Клімчук. – 40 мільйонів гривень плюс позички. Це суверенний борг, який у відсотках для населення перевищує суверенний борг найбільшої з країн – банкрутів світу. Ось таке господарство й управління містом».

Ось таким господарством доведеться керувати новому міському голові. За таких умов кожна розумна людина сто разів подумає, чи братися до такої роботи, знаючи, що попередник на посту мера залишає по собі фактично руїну.

Втім, як не дивно, претендентів на міського голову Луцька вистачає.

І перший із них – чинний мер Богдан Шиба. Мабуть немає потреби зайвий раз оцінювати «таланти» Богдана Павловича як господарника – лучани щодня на собі відчувають його вміння керувати міською господаркою. Не варто згадувати й про численні скандали, які супроводжують нашого мера мало не з першого дня перебування на посаді. Та навіть з таким багажем, маючи мізерну довіру лучан, втративши підтримку БЮТ – найпопулярнішої сили регіону, Богдан Павлович вперто готується до виборів. Для чого? Відповідь очевидна: будь-хто, обійнявши посаду міського голови, почне з перевірки діяльності попередньої влади. Виникнуть незручні для екс-мера запитання щодо катастрофічних боргів міста, щодо розподілу земельних ділянок, приватизації міського майна… Відповіді на ці запитання цікавитимуть громаду міста, але й правоохоронців, а тому краще, щоб їх у принципі не виникало. Єдиний спосіб цього домогтися – залишитися у кріслі мера.читати...

ПОЧІМ НИНІ... ПЕРШОКЛАСНИК?

Без двох тисяч у школу не потикайся

ДО 1 ВЕРЕСНЯ часу лишилося обмаль, тож батькам треба поспішити придбати для своїх школяриків усе необхідне. Якщо на старших дітях можна хоч трохи зекономити (у кого з попереднього року рюкзак добротний лишився, у кого – кросівки, спортивна чи шкільна форма), то для першокласників доведеться викластися на повну. Їх доведеться збирати з нуля. Скільки коштує зібрати першачка до школи, намагалися порахувати кореспонденти "Віче-інформу". На це сакраментальне питання відповідь ми шукали у відділах дитячого та підліткового одягу, на ринках, магазинах канцтоварів торгівельних центрів, шкільних ярмарках. Що й казати: є абсолютно все, питання лише в ціні та якості.

Почнемо із канцтоварів. Їх потрібно дуже багато. Зошитів для першачків достатньо по 10 штук в клітинку і в косу лінійку. Вони не дорогі – 50 копійок. Розмальовані "мультяшними" героями зошити дорожчі – по 1,5 грн. Те ж саме стосується щоденників. Що менше в ньому буде кольорів, тим дешевший. Ціна найпростішого щоденника – 4 грн, розцяцькованого постерами улюблених мультиків чи фільмів – у межах 15 грн. Щоб зошити та щоденник не втрачали привабливого вигляду і дійсно були обличчям учня, про що часто наголошуватиме їм перша вчителька, варто придбати до них папку — тривка, цупка і яскрава вартуватиме близько 15 — 20 грн. Яскравих кольорів вимагає інше школярське приладдя, як-от: пластилін, кольоровий папір та картон, і звичайно, фарби, олівці, фломастери. Чим більше кольорів матиме дитина, тим цікавішими будуть її роботи. Відтак ціни на кольоровий папір – 0,7 – 0,9 грн за формат А-5, і 1,2 грн за А-4; на картон – відповідно 1,2 і 3 грн. Найдешевший пластилін можна купити за 3 гривні з хвостиком, а за 14 можна придбати з безліччю яскравих кольорів, стекою і у пластмасовій упаковці. Ручки будуть губитися і ламатися від першого дня навчання і до останнього. Ціни їхні коливаються від 0,75 грн і до десяти гривень, якщо вже дуже модна. Головне – не забути закупити їх у більшій кількості. Для початку – 5 штук. Обов'язково згодиться. Акварельні фарби краще придбати медові – вони гарних тонів і зовсім не шкідливі. За шість кольорів – 2,6 грн. Гуаш дорожча – 6,5 гривень за 6 кольорів, 20 грн за 12. До фарб варто придбати набір пензлів — від 8 до 14 грн, палітру для змішування фарб — близько 8 грн, спеціальний стаканчик — 3 грн. Не варто купувати фломастери маленьких розмірів і найдешевші, бо вони не тільки швидко висихають, а й погано малюють. Непогано "працюють" фломастери чеського виробництва. Сьогодні можна купити ще й невисихаючі, які зберігаються без ковпачків протягом двох місяців. Проте вони коштуватимуть дорожче. В середньому ціна за набір фломастерів з 12 кольорів становить у середньому 17 грн. Кольорові олівці, знову ж таки, радять купувати чеські – вони не так швидко ламаються. Шість штук коштують 4 грн, 12 – від 8 до 13, 24 – у межах 20 грн. Клей ПВА (від 2 грн) мусить добре закриватися, і краще, коли його упакування дозволяє користуватися, не застосовуючи пензлика.читати...

ХТО Ж НАСПРАВДІ З'ЇВ СНІДАНКИ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ?

ДО РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ "Віче-інформ" надійшов лист від батьків вихованців Волинського
центру реабілітації дітей-інвалідів.
"Ось уже кілька тижнів минуло з того часу, як нашим діткам припинили давати харчування у цьому закладі, – йдеться у листі. – Це мотивують якоюсь там державною постановою і говорять
нікуди не звертатися, бо наші звертання будуть марними. Але у мікрорайоні Луцького підшипникового заводу у подібному закладі діток продовжують годувати! То невже так можна вчиняти із нашими дітьми? У інвалідності наших дітей винні неуважні і некомпетентні лікарі, роботу яких оплачує держава, тобто ми, мами і батьки цих діток, платники податків! Діти не винні, що вони інваліди!!! Діточки й досі після сну збираються їсти, але їх зупиняють: "Куди? Ви їсти не йдете!" А дітки не можуть зрозуміти чому... Чому їм перестали давати сніданки й полуденки? Нам сказали: "Годуйте дітей зранку удома, а після сну забирайте!" Але зранку і здорову дитину годувати важко, бо, щойно розплющивши очі, вона капризує! А ви спробуйте нагодувати дитину, у якої дитячий церебральний параліч!!! Жувальні рухи у неї сповільнені!!! Мами нервують, знедолені дітки плачуть – так у наших сім'ях починаються ранки. А ви думаєте,
усі мають можливість забирати дитину із центру реабілітації додому в обідню пору? Ми ж працюємо! А звільнять – чим, як тоді ми годуватимемо дітей??? Просимо: допоможіть зробити так, щоб у нещасних дітей-інвалідів не забирали хоча б їжі!!!
Батьки дітей-інвалідів групи "Сонечко": Ірина Бура, Олег Семенюк, Лілія Лук'янова, Марія Степова, Наталія Мучак, Інна Денисова, Оксана Пелех".читати...

В ОДИН ДЕНЬ – І ОБЖИНКИ, Й ВЕСІЛЛЯ

Ось уже третій рік поспіль, за доброю традицією, відзначають у серпневі дні в Поповичах Ковельського району День села

БІЛЯ СІЛЬСЬКОГО Будинку культури під розлогим синім небом зібралося багато люду: і дорослі, і малі, і місцеві жителі, й гості, представники влади району. Присутні мали чудову нагоду помилуватися вишивками місцевих майстринь, фотовиставкою, а також майстерно вирізьбленими дерев'яними скульптурами. Рушники, вишиті ікони вабили погляд присутніх своїми неординарністю та неповторністю.

Поповичівці – істинні патріоти України – всі одягнуті у національне вбрання: дідусі, бабусі, молодші жінки й чоловіки, їхні діти й навіть онучата. Останнім, до речі, українська сорочка, спідничка чи штанці пасували найбільше. Тутешні мешканці передавали гостям свою позитивну енергетику і бадьорий настрій.

Свято офіційно розпочали ведучі – директор Поповичівського будинку культури Тамара Крицко і сільський голова Андрій Савлук. «Добрий день, шановна родино! Запрошуємо усіх до нашої оселі на хліб, на сіль, на слово щире, на свято села Поповичі», – гостинно звернулися вони до присутніх.

Так уже склалося, що кожна вулиця на огляд глядачів і журі представляє свої багаті кулінарні можливості. Її жителі обов'язково готують міні-презентацію із використанням давніх українських обрядів та звичаїв.

Традиційним був парад возів. Отож цього дня першими стартували мешканці вулиці Радянської, які в цю пору святкували обжинки. Жінки в народному вбранні співали жниварських пісень, проводячи обряд зав'язування снопа. Вслід за ними виїхали мешканці Першотравневої, котрі запрошували до себе на свіжину. На возі був накритий стіл із всілякою м'ясною смакотою. Позаду повагом йшло чорно-рябе порося з червоним бантом на вусі, нервово похрюкуючи.читати...